Юрій Іздрик – коли за тобою скучаю чорно



Коли за тобою скучаю чорно
Повискуючи мов гієна
Зневіра і сум мої непереборні
І все-таки це офігенно

Коли на опучках знервованих пальців
Задавнена ніжність не гасне
І з цим засинаю і буджуся вранці
Це як не крути – класно

І навіть коли самота пожиттєва
Кидає у розпачі весла
Я вірю – мене ти надкусиш мов єва
І це буде просто чудесно

Та як би не склалось і що б там не сталось
Одне неможливо забути:
Як були в саду ми і як посміхались
І як це насправді круто


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Неповторний світ дитинства в поезіях українки.
Ви зараз читаєте: Юрій Іздрик – коли за тобою скучаю чорно