Олек Ніколассон – Коли настане мій час


Коли настане мій час, хай буде, скажімо, листопад,
Аби на чорних полях уже не лишалося збіжжя,
Хай небо сталлю меча розбудить дощі і потопить
Кордони сухих плям, знищуючи розбіжності
Між сушею і морями. Хай звірі і неперелітні
Птахи зберуться до мене, очікуючи поживи.
Душа летітиме прямо угору, дорогою літа,
До самого краю сцени, що за межею лежить.
І я, востаннє згадавши кожну секунду дороги,
Обличчя кожного з сотень, кого не побачу знову,
Стану на вічність старшим.
Але за мить до того
Скажу “Побачимось потім”…
Це буде останнім словом.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Трагедія маленької людини в шинель.
Ви зараз читаєте: Олек Ніколассон – Коли настане мій час