Коли хворієш, радості життя здаються сірими
Коли хворієш, радості життя здаються сірими…
Коли хворієш – осінь заглядає у вірші…
Хоч завтра зацвіте уже хмарками білими…
Осіннє небо у душі, в твоїй душі…
Коли хворієш, думаєш про час,
Про все.. що мав зробити.. не зробив…
Веселе і серйозне водночас…
Та і про те, як ти хдоровий ще ходив…
Коли хворієш, важко на душі
Та знай не сам і не самотня ти,
Знай хочаб те, що я присвячую тобі свої вірші…
І близьким дорога, як не крути…
Коли хворієш думай про весну..
Про очі… справжні… дуже дорогі,
Думай про час, коли вже не до сну
Коли ти, не шукаєш берегів…
І коли дуже важко, боляче стає…
Ти пам”ятай, ти – силою душі…
Ти той, у кого завтра щастя настає..
Ти Той! Ти – Та! Ти – всі мої вірші..!
Коли хворієш… радості життя, лиш відкладаються…
КОли хворієш – вільний час, подумай ти…
Любов і ненависть в цей час найкраще проявляються..
І піклування.. Та краще не хворій, хворобу відпусти!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Коробчук – Знай, коли дружба закінчилася Знай, коли дружба закінчилася зламаними у кривавій бійці ребрами, Коли твої найшаленіші стосунки уже давно нікуди не кличуть, Коли люди на Сході вмирають років на п’ятдесят раніше, ніж треба, Коли ти зависла у просторі, ніби сорочка у шафі, але без плічок, Знай, що вікно, за яке ти вдивляєшся – добре, м’яке, воно обіцяє, Що минуле […]...
- Аня Тет – У радості така коротка мить У радості така коротка мить… Печаль же, завше – бескінечний круг Та ти не бійся! ..Все переболить Рано, чи пізно. ..Й загартує дух.....
- Юрко Гудзь – Коли вам скажуть: ви живете Коли вам скажуть: ви живете В найкращому з існуючих суспільств, В найгуманнішій в світі державі, То знайте: до вас заговорила СТІНА Коли тобі скажуть: все, що діялось В нашій Імперії, Все, що в ній відбувається зараз, Все в ній – для твого блага, Знай: до тебе звертається СТІНА Коли ж тебе підведуть до СТІНИ, Обличчям […]...
- Як добре коли ти любиш Як добре коли ти любиш… Як добре коли люблять тебе… Та часто цього ти не цінуєш, Мучиш його і себе… Як важко любити й страждати Коли не люблять тебе… Так важко некоханого цілувати, Обманювати всіх, і його, і себе… Як важко зі сльозами жити І тримати все у собі… Як важко розуміти, Що лиш він […]...
- Лариса Коваль – давно минули радості й печалі Давно минули радості й печалі, Давно між нами порожньо й ніяк, Але чомусь холодними ночами Так часто сниться дивний мій юнак. Не оглядаюсь… Із тамтого світла, Де наші квіти тихо відцвіли, Він кожен раз вертається із літа, В якому ми ніколи й не були. Не цілувались, не жадали злуки На ніч, на дві, на цілих […]...
- Марта Тарнавська – “Непотрібні здаються змагання людей… “ Непотрібні здаються змагання людей, Коли станеш віч-на-віч із вічністю, з Богом, Як душа вирушає в останню дорогу, Як у пустку нірвани навіки гряде. На безмовну самотність – мовчазне виття – Не знайти ні потіхи, ні ліку ніколи. Вчуся наново жити, змагатись із болем, Щоб абсурдом для мене не стало життя. Жовтень 1992...
- Коли тобі тяжко на душі Коли тобі тяжко на душі І серце в зовні рветься Коли депресія доходить до межі І пульс у тілі вже не б’ється Коли приходять чорні дні Коли здається що життя до тебе не вернеться І в ніч ужастики у сні І крик на вулиці, здається Коли на тебе дивляться страшні Ці темні ночі в темноті […]...
- Надя Ковалюк – Так буває… Кому яке діло Присвячується українським жінкам-заробітчанкам Так буває… Кому яке діло, Що на небі всі зорі – чужі, Що хворіє частіше не тіло, А частина твоєї душі? Хтось зігріється в рідних долонях: Не важливо, хто саме – не ти, Бо тебе розділяють кордони, Мов колючі тюремні дроти. Ти несеш у руках цю спокуту Між далеких чужих берегів, Неможливо […]...
- Глибина і щирість почуттів: закоханості, світлої радості, вірності у творчості Павла Тичини Глибина і щирість почуттів: закоханості, світлої радості, вірності у творчості Павла Тичини О, як переливалися пісні Під Вашою гарячою рукою Хоч тихі, а, мов травень, Голосні! / М. Рильський / Дійсно, всі поетичні твори Павла Тичини схожі на травень, бо в них звучить непереможним акордом свіжість і молодість, надія і сподіван ня. Як весна, що […]...
- Альбіна Смолянська – Коли місто покриє Коли місто покриє суцільний килим туману, І навколо не буде нічого, крім листя й води, Ти почуєш заледве вловиме звучання органу: Це тебе моє серце покличе, це твій поводир. Ти вслухайся у тишу, звучатиме тільки для тебе Ця мелодія поклику долі з моєї душі. Коли місто зіллється туманом землею із небом, Не збивайся з дороги, […]...
- Життя – це, наче, дорога довга Життя – це, наче, дорога довга, Яка завжди має початок і кінець. Вона різними емоціями повна І ти у грі під ярликом – гравець. В цій грі виконуєш роль головну, Бо сам творець своєї долі. Музику обираєш: повільну чи швидку, Не знаючи що принесе: радості чи болі. На дорозі завжди багато перешкод, Які захочуть тебе […]...
- Юлія Холод – Життя коротке Життя коротке, Життя маленьке – Чотири нотки, Пісочку жменька… Сьогодні плачеш, А завтра звикнеш. Тепер щось значиш, А завтра зникнеш. Життя коротке, І треба жити, За щось боротись, Когось любити. У той пісочок Вмістити море, Гарячі ночі, Холодні зорі. І вже за краєм Душа бентежна В мовчанні взнає – Життя безмежне…...
- Аня Тет – Коли тобі холодно Коли тобі холодно – Розклади вогонь: Спали в ньому спогади, Не бійся обпекти долонь.. Коли тобі сумно – Не треба чужих слів: Чини розумно, Навчися слухати сміх Коли тобі важко – Відпусти тягар: Відчуй себе пташкою Розправ крила..і злітай Коли тобі боляче – Не згинай коліна: Терпи молячись, У муках народжується Людина Коли ж ти […]...
- Наталія Пиж – Коли на душі мені важко Коли на душі мені важко, На серце лягає печаль, З’являєшся ти. Ненадовго. Секунду, хвилину… А жаль! Приходиш до мене як мрія, Як марево в тихому сні, І я, наче квіточка млію, А ти щось говориш мені. Обійми твої, твої руки, Твої ніжні й чуттєві вуста… Ніколи я їх не забуду. А зараз чекаю листа. Чекатиму […]...
- Олена довганюк – В ту мить, коли знаходиш людину В ту мить, коли знаходиш людину, з якою відчуваєш, проведеш усе життя, розумієш, що до цього твоє існування було не таким цікавим і яскравим. Звідки взялась та жага до життя, швидкоплинність часу і незбагненне відчуття радості, що полонить серце… Звідки та безпричинна посмішка, якій дивуються інші. Ні на кого більше не звертаєш уваги: зараз тобі […]...
- Сергій Жадан – Вночі я не встиг про це сказати Вночі я не встиг про це сказати. Ніч – це серця з золотими нервами. А на ранок виходиш зі своєї казарми – Сонце вгорі І туман між деревами. Діти його просвічують душами, Основи його – вологі, останні. Якщо не хочеш про мене думати – Думай про ці дерева в тумані. Думай про них, коли тобі […]...
- Коли мрії збуваються Ось і зірка ще одна упала… І день осінній знов погас! Вона жила і не зважала, На те, що проминув той час… Коли мрії всі збуваються, Чудним розмаєм кольорів, Коли молодим іще зітхається, Палітрою прекрасних почуттів! Ось і зірка ще одна упала, А бажання так і не збулось! Не втрачайте мрії зрання, Щоб жаліть не […]...
- Дмитро Павличко – “Коли мені не допоможуть вірші… “ Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі. У сни свої благословенні й віщі Я відійду самотньо на зорі. Тоді прийди, кохана, кроком тіні, Та серця ти за тим собі не рви, Що все життя віддав я Україні, Тобі ж – пучок могильної трави. Я знаю, мила, це несправедливо, Та поділить інакше я […]...
- Леся Українка – “Чи пам’ятаєте, коли я говорила… “ Чи пам’ятаєте, коли я говорила Замовкли молитви, озвались гучні дзвони І рушила серед юрби труна; Мені в душі озвались інші тони, І думка раптом стала голосна. Незчулася, коли заговорила Оті слова: “Якби мені знаття, Коли я вмру, я б заповіт зробила, Аби з музикою, що люба за життя, Мене ховали”. Тільки що злетіли Слова ті […]...
- Коли на зміну дню, приходить ніч Коли на зміну дню, приходить ніч, І ліхтарі нічні спалахують щосили, Тоді я залишаюся з тобою віч-на-віч, І з теплим подихом, що віють твої крила! Окутавшись у теплу пізню осінь, Босоніж шкандибаю по нічних алеях, Там тиша, там бруківка що сплелася в коси, Там статуї воскові, що стоять в музеях! Там сирістю пропахлі мокрі стіни, […]...
- Людина – головний нерв творчої радості й печалі Івана Драча Тематика творчості Івана Драча, видатного поета сучасності, відомого державного і політичного діяча, різноманітна. Та про що б він не писав, у центрі його поетичної уваги завжди стоїть людина, її буття. Творче кредо поета – передусім бачити людину, адже творчість – це “спрага людяності. Мене пече щоднини спрага щастя для людини”. Ще в ранній “Баладі про […]...
- Олена довганюк – Так добре, коли спокійно Так добре, коли спокійно, Так важко коли тривожно Так хочеться жити вільно, Те хочеться, що не можна. Улітку нам хочеться холоду, Старіти нам хочеться змолоду, Узимку ми хочем тепла, Щоб молодість вічно плила. Як разом ми, то не цінуєм, Як поряд нема, то сумєм. Коли щось немає, то треба, А є, то зникає потреба. Ніхто […]...
- Леся Українка – Коли дивлюсь глибоко в любі очі I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, В душі цвітуть якісь квітки урочі, В душі квітки і зорі золотії, А на устах слова, але не тії, Усе не ті, що мріються мені, Коли вночі лежу я у півсні. Либонь, тих слів немає в жодній мові, Та цілий світ живе у кожнім слова, І плачу я […]...
- Алла Жабокрик – Ввечері, коли жахливо хочеться дихати Ввечері, коли жахливо хочеться дихати На повні груди, а холод виламує кістки, Я часом чую, як за твоїми вікнами падає дощ, А на кухні закипає чайник. Просто відстань – це лише цифри. Просто кохання – це лише згадка. Просто жити. просто доводиться жити. Без. тебе. І прислухатися до того, Як чашка наповнюється гарячим трав’янистим чаєм. […]...
- Коли кохання лізе в душу Коли кохання лізе в душу, Коли щаслива кожну мить. Я посміхатись завжди мушу, Бо вже нічого не болить. Душа не плаче, серце не болить, А очі з блиском вже не від сльози. Усе навколо грається, дзвенить, Він доторкнувся ніжно до душі. Любов зігріє нас в оці морози, Вона нам подарує ніжність двом. І не проллються […]...
- Дмитро Гаращенко – Коли тобі виповниться десять Коли тобі виповниться десять – Не забудь стати в чергу за щастям. Не радій – вона довга, Стояти не рік і не два. В ній – збіговисько тих, Хто ще вірить в казки і дива, Незалежно від раси, думок, Приналежностей, нації, масті. Будь упертим – рахуй сантиметрами Осінь, весну, І щодня, зустрічаючи шкірою Мóрозний ранок, […]...
- В житті багато В житті багато існує людей І всі вони різні, І всі, всі одні! А може і ні? А може й здається, Що ти одинокий? А може і ні, а може і ні… . Он той так хоче пожить “на коні”, А тому лиш день дай прожити, хоч увісні. Он тому завжди так байдуже до всих, […]...
- Страшні слова, коли вони мовчать – Ліна Костенко Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, Із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, А ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти […]...
- Катя Гуйван – Тримай мене, коли я на межі Тримай мене, коли я на межі Безумства, Що пов’язане з Тобою. Тримай мене! А то я упаду. Я зникну, спопелюся, Пропаду Без рук Твоїх, Без нашого “сьогодні”. Тримай мене! На щастя чи біду Я вірю в НАС Ще більше ніж у Тебе. Минає час. Думки ідуть в “запас”. Стабільно лиш одне: Чи Моє Небо Ще […]...
- Микола Руденко – Коли відлунює твій кожен крок Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі кришталевім? Нехай ти сам ідеш, нехай нема Ні хати, ні душі над берегами, Та зорі є – тож скаржитись дарма: Вони дзвенять у тебе під ногами. Дзвенять у соснах і в твоїй сльозі,- Дзвенять, неначе […]...
- Ірина Лахоцька – Коли сонце зачинить двері Коли сонце зачинить двері І почнеться сезон дощів, Я відточу свою майстерність Грати нотами чистих слів. Я свою заколишу тугу, Переллю всі дива в слова. Як заїхати в душу плугом, То і будуть колись жнива. То і буде ще що зібрати І заколе в душі стерня, Як посипляться слів дукати В перипетіях мого дня. Коли […]...
- Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” – гімн життю, пісня ніжності, радості й суму Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” відкрила низку “світлоносних книг”. Образ сонячних кларнетів – це і символ вічно юної природи, і втілення прагнень до всього сонячного, радісного, життєдайного. Павло Тичина у творах висловлює мрію про щасливе життя. І навіть бачачи людське лихо, не сумував, не впадав у розпач, бо ніколи не покидала його віра в перемогу […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Кінчаючи Кінчаючи цієї книги Співні, п’янливі сторінки, Не думай, друже, що у них я Горіти зможу крізь віки. Із поривань, натхнень, одчаю Останеться лиш попіл мрій. Бо ж пам’ятник крихкий лишаю Турботі й радості своїй....
- Вірш Миколи Руденка – Життя ріки Річки для мене – це живі істоти. Хто стверджує, що в них душі нема? Людські страждання, радості й скорботи Вони вбирають в себе тайкома. Гніздяться думи у важких туманах, Шумлять над водами дощем рясним. І очерет, що шелестить в лиманах, Звіряє їх висотам неземним. Ріка несе любов, коли у воду Красуня рушить з небом на […]...
- Олеся Сенченко – Любіть життя! Любіть життя! Від подиху до мрії, Від стуку серця до говерлівських вершин, Допоки кості у могилі не зотліють Й не стане вічність ближче на аршин. Любіть життя, як то воно востаннє, Неначе завтра вже ніколи не буде́: Й ласкавий дотик зашарілими вустами, Й м’яке здіймання її лагідних грудей. Любіть життя від смерті і до смерті, […]...
- Ольга Паламарчук – де ти є, коли кличуть морози? Де ти є, коли кличуть морози? Де ти є, коли вода заливає шляхи? Де ти є, коли осінь пророкує хвороби І листям залипають її брудні сни? Де ти був, коли німіла від крику? Де ти був, коли блювала од квітів весни? Де ти був, коли горіли останні листи І за вітром з даху розлітався попіл? […]...
- Микола Руденко – Чудуюся, коли згадаю те Чудуюся, коли згадаю те, Як починав і як скінчити мушу. Не знаю, чи вмирає, чи росте Той світ, де плуг підняв цілинну душу. Не знаю також, що то був за плуг. Та добре бачу: в лірника – невдахи, Що вивів на ріку казковий струг, Обсіли серце променеві птахи. Гойдає лірник птахів у собі, Хоч сам […]...
- Петро Радейко – Болить мені, коли згадаю Болить мені, коли згадаю… Чому ж мені отак болить? Осколок щастя в грудях маю, Та лиш осколок, лиш на мить. Коли пригадую тебе – Не щем, не солод, а задуха, І на душі гряде розруха – Чи спогад вже й оте вкраде?.. І росять очі, очі росять – Вітри негоду знов приносять, Та добре свіжо […]...
- Аналіз поезії “Страшні слова, коли вони мовчать” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: ліричнии роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. Віршовий розмір: ямб. Тип римування: перехресне. Художні засоби: Епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза – (краса й потворність, асфальти й спориші) тощо. Світ рятувало Слово. У Великобританії вже більше 50 […]...
- Коли сідає сонце Коли сідає сонце Стихає шум дощів Ти вигляни в віконце – Навколо ні душі Лишень один трамвайчик Між вулиць колесить Йому вночі самотньо Він вже давно не спить По небу як зернята Розсипались зірки Татусь малим хлопятам Розказує казки І тільки наш трамвайчик Колесами стучить Йому вночі самотньо Він вже давно не спить.. Затихли барабани […]...
Твір роздум ти знаєш що ти людина.