Василь Стус – Пам’яті А. Г

Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай.
У бiлiй стужi сонце України.
А ти шукай – червону тiнь калини
На чорних водах – тiнь її шукай,
Де жменька нас. Малесенька шопта
Лише для молитов i сподiвання.
Усiм нам смерть судилася зарання,
Бо калинова кров – така ж крута,
Вона така ж терпка, як в наших жилах.
У сивiй завiрюсi голосiнь
Цi грона болю, що падуть в глибiнь,
Безсмертною бiдою окошились.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір про дуб.
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Пам’яті А. Г