Єлизавета Замана – знаєте, а мені зовсім не холодно

Знаєте, а мені зовсім не холодно,
Коли вітер продуває до кісток.
Це мабуть так зараз модно –
У людях шукати прихисток
Гріти долоні чиїмись плечима,
Пекучі вуста холодити вином,
І проганяти думки “ну чужі ми”
Вкотре говорячи “нам добре разом”…
Натхнення шукати в піснях і мовчанні –
Різнить словниковий запас,
Безглуздо кричати в обридлій вітальні
Хто перший до кого згас.
У серці лишатись лоскотом вій
Нагадувати непомітно
Скільки було (несправжніх) мрій
І плакати – відповідно.
А потім тонути у інших очах,
Палити руки пустими тілами,
Жахливих снів проганяти страх
І знову по-моді лишатись чужими.
Людей не дивує ця гра чудернацька,
Вдягатись звикли у бренди –
Zara чи Караванська,
Однаково – ви, секонд хенди!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Єлизавета Замана – знаєте, а мені зовсім не холодно