Юрій Андрухович – Ще о шостій ранку пітьма

З циклу “Нотатки фенолога”

Ще о шостій ранку пітьма.
Непочатий сніг, наче луг.
І небес на небі нема,
Тільки вітряні гнізда хуг.

Тільки вкутані у мішки
Тьмяні ружі з-над холодів
Знаменують земні стежки
На німих розпуттях садів.

Перша зміна о восьмій – час
Освітити вікна і шлях.
Починається світло з нас,
Ніби вічна вода в полях.

Ніби сіємо в чорну рань
Перші крихти тепла зі жмень,
Аж заблисне досвітня грань,
І від того довшає день.

І тому в осередді стуж,
Під безоднями хмар і крон,
Оживають глибини руж
І рушає рослинна кров…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Ще о шостій ранку пітьма