Білоус дмитро – Про чотириногих, рогатих і безрогих (Збірка)



1959 рік, видавництво “дитвидав”

ЗАЄЦЬ
А я зайчик-побігайчик,
З’їв би хлібця я окрайчик,
Та немає на біду,-
Їм капусту, лободу.

Ворог з’явиться – куниця,
Вовк чи рись, а чи лисиця,
Так заплутаю сліди,
Що попробуй – віднайди!

БІЛКИ ТА КУНИЦЯ
Ну й розбійниця куниця!
Захотіла поживиться:
Зголоднілася в кублі,
У сосновому дуплі.

Із зеленої галузки
Плиг на білок – тільки дзуськи:
Як пір’їночка, легка
Кожна білочка метка –
Миттю з гілки та на гілку,
Хто догнати зможе

білку!
Вдень, кунице, чи вночі
Інші йди шукать харчі!

ДИКИЙ КІТ
Кіт-воркіт! Кіт-воркіт!
Не простий, а дикий.
А який апетит
У кота великий!

Ось майнула – диви!
Миша поміж суччя.
Але спробуй, злови,
Як вона летюча!

КОЗУЛЯ ТА РИСЬ
Дерева величаві
Під вітром: гу-гу-гу…
Проходить на галяві
Козуля по снігу.

А з дерева, з вершини,
Плиг із засади рись
В козулі мимо спини,-
Козуле, не барись!..

… Хоч наточив був ікла.
Та промахнувсь ловець:
Козуля в лісі зникла,
Легка, як вітерець…

ВЕдМЕдІ
Ой, які ж бо симпатичні
Ведмежата-пустуни!
В лісі

вже до всього звичні,
Виграють собі вони.

Мати їх оберігає –
Час від часу тільки зирк,
А малеча невгаває –
Ну справжнісінький вам цирк!

ЛИСИЦЯ
Зажевріли суниці
Між зелені й квіток.
Стрибає при лисиці
Юрба її діток.

Немає тут порядку?
Ні, саме навпаки:
То роблять фіззарядку
Лисичі малюки!

Малеча поплигає –
І в нору, в холодок.
Тоді лиш замовкає
Лисичий “дитсадок”.

ДИКИЙ КАБАН, АБО ВЕПР
Вепри – дикі кабани.
В лісі мешкають вони.
Малюки у них довгасті,
Ще й, немов кавун, смугасті.

І свиня їх дика вчить,
Щоб уміли землю рить,
Щоб поживу і малі
Діставали з-під землі.

ОЛЕНЬ
Олень! Олень! Чуєш рев?
Справся з бистроногим!
Аж гілля летить з дерев,
Як зачепить рогом.

Стереже від ворогів
Стадо олень-татко.
Мама-олень без рогів
Пестить оленятко.

ВОВКИ ТА ЛОСЬ
Два вовки за лосем гнались,
Поживитись намагались.

Та копитом вдарив лось –
Сторч летіть їм довелось!

БОБРИ
А то що там на воді? –
Ніби тихі сплески.
То в воді бобри в труді
Зуби, як стамески.

Де багато є купин –
З гілля зроблять хатки.
Впинять навіть річки плин,
Поробивши гатки.

Не злякаються води,
Хоч яка холодна:
Влітку, взимку – є завжди
Станція в них водна!

ЛАНЬ
Жовкне листя на каштані,
Хоч не скоро ще зима.
У ліску грайливі лані
Ніби б’ються жартома.

Лані кору гризти люблять
І пасуться на траві.
Хоч у травні роги й згублять,
В серпні – виростуть нові.

ЄНОТОВИдНИЙ СОБАКА
Дуже схожий на єнота
Й на велике цуценя,
Він у хащах, край болота,
Схопить мишу й жабеня,
І жучища-роганя.

Глянеш – песик незавидний,
Як і наш Сірко в дворі.
А живе єнотовидний
Цей собака у норі,
В стозі сіна, в чагарі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Порівняльна характеристика карла та ганелона.
Ви зараз читаєте: Білоус дмитро – Про чотириногих, рогатих і безрогих (Збірка)