Дарда Володимир – Відчиняй віконце (Збірка)

1975 рік, видавництво “Веселка”

ЗИМОВА КАЗОЧКА
За вікном хурделиця,
Сніг – мов білі гуси.
Дітворі розказує
Казочку бабуся.
Про малого хлопчика,
Про чарівні ножиці –
Міг він ними вирізати,
Що тільки захочеться.
“Коли б я їх мала,-
Обізвалась Олечка,-
Я б з любов’ю вирізала
Веселее сонечко.
Щоб надворі стало
І тепло, і літо,
Щоб завжди на сонечку
Бавилися діти… “

НАПРОВЕСНІ
– Тату, коли вже прокинеться ліс?
– доню, весною…
– Тату, коли зацвіте верболіз?

/> – доню, весною…
– Тату, коли задзюркочуть струмки?
– доню, весною…
– Тату, коли защебечуть пташки?
– доню, весною…

Доня принишкла біля вікна:
– де забарилась так довго весна?!

ВЕСЕЛКА
Веселка ніжна, барвиста
Понад Славутою висне.
Зелено-синє-рожева
Весела веселка травнева.
Вона увібрала в себе
Теплу синяву неба,
Зелень яскраву літа,
Буйну рожевість цвіту,
Золото щедрого лану –
Всю Батьківщину кохану.

ТАТОВА ТАНЯ
Люди кажуть: Таня вся
У свойого татуся.
Очі, лобик, брови, коси,
Веснянками вкритий носик.
Правду

кажуть: Таня вся
У свойого татуся…
А татусь у Тані
Їздить на комбайні,
Татуся повсюди
Дуже хвалять люди…
Горда дівчинка без меж,
Рум’яніє рожею –
Мріє Таня в праці теж
Буть на тата схожою…

НА ГОЙдАЛЦІ
Гойдалка гойдається,
Аж серце зупиняється,
Над Юрасем, під Юрасем
Світ увесь хитається.
Хмарки білі-білі,
І черешні спілі,
Ясени зелені,
І телеантени…
Сюди хить, туди хить
Розгойдалася блакить
Та Юрка не ляка
Хитавиця отака –
Обіцяв він тату
Космонавтом стати,
Й недаремно мама
Юрієм назвала…

ЮЛЯ-ЧИСТЮЛЯ
Замітає мама хату –
Хто біжить допомагати,
Хто совочок їй несе?
Прибере в кімнаті все?
Звісно, Юля, наша Юля –
Маленька чистюля.

Капелюха чистить тато –
Хто біжить на поміч радо,
З криком: “Татку, я сама!”
Щітку в нього відніма?
Звісно, Юля, наша Юля –
Маленька чистюля.

Миє, тре бабуня посуд –
Хто їй мисочки підносить,
Ложки, чашки і ножа.
Хто їй часом заважа?
Звісно, Юля, наша Юля –
Маленька чистюля…

КАЧЕНЯТА
Каченята невеличкі
Вперше рушили до річки.
По стежині, по травиці
Підійшли аж до водиці.
Тут поважна качка-мати
Наказала почекати –
Треба знати, чи годиться
Для купаннячка водиця…
Обхлюпнулась, попірнала
І на діток загукала:
“Ках-ках-ках… Тепер пливіте
Вже нагріло воду літо!..”
І качата, мов на нитці,
Попливли разком по річці…

КИЦЯ-ВИТІВНИЦЯ
У Івасика на дачі –
Телепередача.
На екрані – зелень гаю
I пташки літають…
Передачу ту і киця
Сіла подивиться,
Далі – плиг аж із дивана
До телеекрана.
Заманулося в кімнаті
Пташку упіймати…
Тільки лоб набила дуже,
А пташкам байдуже,
Цвірінчать, сміються птиці
З киці-витівниці –
Треба знати, що то значить
Те-ле-пе-ре-да-ча…

РЕВА
Лиш проснеться Галочка
І одразу в реви:
– Черевички, платтячко,
Де ви? де ви? де ви? –
Лиш устане з ліжечка –
І одразу в сльози:
– де рожева стрічечка? –
Ходить і голосить.
А й не віда Галочка –
То ж від реву-галасу
Черевички й платтячко
З ляку поховалися.
З ляку аж колотиться
Бантичок рожевий –
Дуже їм не хочеться
Потраплять до реви…

ДОНІ
Знадвору сонячний зайчик ніжний
Стрибнув на підлогу моєї кімнати.
І чую – потупали дрібно ніжки,
Ручки хочуть його спіймати –
Маленькі ручки, маленькі ніжки
Моєї донечки-сироїжки…

Ловить мала промінці в долоні,
Очі – промінчиками розквітли.
Доню кохана, маленька доню,
Завжди поспішай ти назустріч світлу,
Назустріч світлу, назустріч сонцю
Серця свого відчиняй віконце!..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Історик і письменник нестор.
Ви зараз читаєте: Дарда Володимир – Відчиняй віконце (Збірка)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.