Silentium – Тютчев Федір



Silentium (рос.)

Молчи, скрывайся и таи
И чувства и мечты свои –
Пускай в душевной глубине
Встают и заходят оне
Безмолвно, как звезды в ночи,-
Любуйся ими – и молчи.

Как сердцу высказать себя?
Другому как понять тебя?
Поймет ли он, чем ты живешь?
Мысль изреченная есть ложь.
Взрывая, возмутишь ключи,-
Питайся ими – и молчи.

Лишь жить в себе самом умей –
Есть целый мир в душе твоей
Таинственно-волшебных дум;
Их оглушит наружный шум,
Дневные разгонят лучи,-
Внимай их пенью – и молчи!..

Silentium (укр.)

Мовчи і крийся, і таї
Думки і почуття свої..
Хай у душевній глибині
І сходять, і зайдуть вони,
Мов зорі ясні уночі,-
Милуйся ними і мовчи!

Як серцю виказать себе?
Як іншим зрозуміть тебе?
Ти думку висловиш – і вмить
Уже неправда в ній дзвенить.
О, не мути джерел ясних;
Мовчи, мовчи, живись од них!

В собі самому жити вмій.
Є цілий світ в душі твоїй
Таємно-чарівничих дум;
Їх заглушить базарний шум,
Їх промінь денний осліпить;
Хай серце слухає й мовчить.

Переклад Ю. Клена


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Як духи допомогли скруджу.
Ви зараз читаєте: Silentium – Тютчев Федір