Віталізм



Віталізм (лат. vitalis – життєвий) – 1) вчення, за яким у живих організмах є особлива, нематеріальна сила (ентелехія, життєздатність), що регулює в них життєві процеси; 2) стильова течія у багатьох літературних напрямах першої половини XX ст., філософською основою якої було ніцшеанство і бергсонізм. В. у літературі відтворював мінливий потік, динаміку, рух життя, мав антиінтелектуальну спрямованість, виходив з біологічної концепції людини. В. найяскравіше виявлявся у футуризмі та експресіонізмі. Саме такому розумінню М. Хвильовий свідомо протиставляв

свою доктрину “романтики вітаїзму”. У статті “Формалізм?” з циклу “думки проти течії” він пояснював, що “романтика вітаїзму” подається як “антитеза до мистецького ліквідаторства”, запитуючи опонентів: “Невже треба надавати так багато значення тому, що “вітаїзм” звучить так, як “біологічний віталізм”. Зізнавався, що він свідомо викинув літеру “л”, щоб “не наводити на гріх своїх супротивників”. Критикуючи погляд О. Шпенглера на “присмерк” Європи, М. Хвильовий твердив, що “психологічна Європа” як символ допитливого людського духу “виведе наше молоде
мистецтво на великий і радісний тракт до світової мети”, що українське мистецтво мусить найти “найвищі естетичні цінності”. В українській літературі естетику В., яка стверджувала життєвість нації, незнищенність українського духу, художньо розробляли письменники-політичні емігранти: найяскравіше в поезії – Є. Маланюк, О. Ольжич, у прозі – У. Самчук. Трилогії останнього “Волинь”, “Ost”, романи “Чого не гоїть вогонь”, “На твердій землі” і системою персонажів, і морально-естетичним пафосом утверджують концепцію життєвості українців. Філософію В. розкриває монолог Павла даниліва, головного героя роману “На твердій землі”. Одержавши канадське громадянство після численних пригод і поневірянь, він розмірковує: “Чи я забув про землю предків? Ні. Не забув. І не залишив. І не зрадив. Земля моїх предків далі моя земля, з неї зліплена моя плоть і моя кров, і мій дух, і моє минуле |… ] Я не скорився. Я не міг скоритися. Я не мав сили скоритися. Не знаю, звідки і для чого ця моя сталево-тверда нескореність, але вона є, вона буде”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Час ночі вірш.
Ви зараз читаєте: Віталізм