Павло Мовчан – За мотивами “Ворона” Едгара По

Переінакшив все минуле:
Тепер тебе там не було.
Був гайворон замість зозулі,
Та й то лише з одним крилом.
Був степ, напоєний вітрами,
І спис, засторчений в блакить,-
І нас вже не було між нами,
Була якась тривала мить…
– Стривай… Але ж було минуле!
– Був гайворон… і степ… і спис…
То тебе доля, як зозуля,
Мені підкинула колись…
Я падкупав в сліпій нетямі
І власним тілом зігрівав
Ні, не пташа – кричущий камінь,
Що лиш поживи вимагав.
І я помітив, світе правий,
Що я малію… ти ж – ростеш…
Моє гніздо було кривавим –
Твоя жада не знала меж.
І рани на собі помітив,
Що заподіяні вві сні…
У вирій вже не відлетіти,
Бракує сил злетіть мені…
Твоє крило я стис щосили,
Та ти знялась у височінь.
І я упав… І однокрила
Кружляє наді мною тінь.
Я гострий крик заніс угору,
Та він, отверднувши, завис.
Ти промовляєш: – Nevermore*,
Щомиті падаючи вниз…

_______________________________
* Ніколи більше (англ.).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – За мотивами “Ворона” Едгара По