Павло Мовчан – “Навпроти кого сон цей снився?..”



Навпроти кого сон цей снився?
Гадюка у кутку сичить,
Посеред хати камінь лисий,
На ньому тінь сира лежить…
В проймі дверей білують цапа,
Що лобом вперся у поріг,
Кров у залізні ночви капа,
А в сіни залітає сніг…
Напевне, ти стояв надворі –
Тінь проломилась крізь стіну,
Що відвологло, наче корінь,
Лягла на плаху кам’яну.
Як ти ввійшов? Я не помітив –
Відчув раптово холодок,
Що з тебе виступив. І вітер
Студено провійнув: – Синок!..-
Та запізнилась засторога:
Гадюку в пазусі відчув –
Збудивсь від доторку жалкого,
Твоя коса, наче канчук,
Гадючилася мотузяно,
По грудях розливавсь вогонь, –
І я збудив тебе, омано,
Щоб розказать вже збляклий сон.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Притчевість.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Навпроти кого сон цей снився?..”