Василь Стус – Сто дзеркал спрямовано на мене

Сто дзеркал спрямовано на мене,
В самоту мою і німоту.
Справді – тут? Ти справді – тут? Напевне,
Ти таки не тут. Таки не тут.
Де ж ти є? А де ж ти є? А де ж ти?
Урвище? Залом? Ачи зигзаг?
Ось він, довгожданий дощ. Як з решета.
Заливає душу, всю в сльозах.
Сто твоїх конань. Твоїх народжень.
Страх як тяжко висохлим очам.
Хто єси? Живий чи мрець? Чи може,
І живий, і мрець? I сам на сам?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Василь Стус – Сто дзеркал спрямовано на мене