Антонич Богдан-Ігор – Пісня бадьорих бродяг

1

В дорогу! Щоб сонце нам світило,
Щоб ясен круг горів нам угорі.
О ти, шляхів безкраїх дивна сило,
Що маниш нас в своїй мінливій грі.
Як вдарить запах піль в вікна вітрило,
Хто видержить в душних кімнат жарі.
Упитись далі подихом так мило,
Геть суми, думи кинути старі!
Вітрами поле душі нам обмило,
А пісню підказали комарі.
Складаєм дні в яскравих айстрів клумби,
Нових америк щастя ми колумби.

2

Чи в очі дощ січе, немов горох,
Чи в літній день пітніти буде тіло,
Хоч рахувати ти б не вмів до трьох,
Хоч від журби твоє би серце мліло,
М’який безмежжя обмотає мох,
Поглянеш в тихий, вільний безкрай сміло,
Покинеш хвиль минулих темний льох,
І буде серце юним шалом цвіло,
І буде в тобі грав пташиний тьох,
Поймеш заплутане природи діло.
Без меж і стін, що тиснуть, станеш тут,
Бродяга, волокита, шалапут.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Антонич Богдан-Ігор – Пісня бадьорих бродяг