Павло Мовчан – “І вітер ламкий, наче крига, кришився… “

І вітер ламкий, наче крига, кришився,
Зникало з блакиті пташок клинописся,
На біле біліше лягало, мов тінь,
Кришилася крейда на полотні –
На білій стіні писалось обличчя,
Писався життєпис вапном мальовничо,
Вчорашнє вставало на повен свій зріст,
І вчинки писались на ньому навкіс.
Писалось весьдення священним писанням,
Срібліла дзеркально сторінка остання:
На неї хтось дихав, бо пар залишався,
На ній непомітно чийсь вирок писався:
Кришилася крейда розм’якла додолу, –
Рука непохибно дописує долю…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “І вітер ламкий, наче крига, кришився… “
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.