Павло Мовчан – Вечір… Ніч



Далечінь від світла тиха,
Спокій з півночі тече…
Кущ ліщини ледве дихав –
Кидав краплі на плече…
Я стояв лицем на південь,
Очі в темряві купав.
Слухав: Віз Чумацький їде –
Сіль по небу розсипа…
В очі світло натікає –
Душу висвітлить твою…
Обертаючи за плечі,
Бачу: у очах туман…
В мене ніч. А в тебе – вечір…
В тебе й сіль для моїх ран…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Мої роздуми над поемою наймичка.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Вечір… Ніч
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.