Павло Мовчан – Краще синиця в руках



Все зсунулось до глузду, до основ,
І оголилась глибина кринична…
А з твоїх пучок капа тепер кров,
Хоч ще учора сік точивсь суничний.
Безглуздий рух вперед по площині,
По шклі води, по струнах металевих…
День скаламутивсь, аркуш почорнів,
І чорний хтось процокав на коневі.
І чорне листя, звихрене слідком,
З дерев зірвавшись, полетіло роєм…
І біжимо ми зірваним містком
Щодуху… але врізнобіч обоє…
– Що сталося? – та вітер мову рве,
А з берегів відлуння: – Стало… стало… –
То драним горлом крикнув журавель,
Якого ти в руках своїх тримала…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір опис на тему мій кіт.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Краще синиця в руках