Павло Мовчан – Моє вікно



Моє вікно. Перекреслене рамами.
Обплетене вітами яблунь,
Обліплене листям.
Воно
З шматками блакиті
Склом облите.
На ньому, мов шаблі,
Танцюють блискавки дзвінколезі.
Йому належить
Через квадрати
Світло цідити в кімнату,
Вихлюпувать з сірих стін
Все темне на вулицю.
Моє вікно – то кін,
Де я роль головну виконую.
Я часто бачу, як воно плаче
І журиться.
Коли я спочиваю,
Воно блукає
Сонними вулицями,
Освітлене лампою,
Обліплене листям,
Воно витягує з нічної твані
Зірчасте намисто,
Дукачем – місяць ранній
І висипає в жменю моїй коханій.
А на світанні,
Стомлене і веселе,
Воно приносить мені сонце багряне,
Кладе на обличчя,
Мої очі лоскоче й шепоче:
– А вже нерано.-
Моє вікно віда
Про мої радощі і біди.
Я до нього тулю чоло
І зір бентежний.
Моє вікно склом обмежене,
Проте не завішене шторами.
Моє вікно – то моя душа прозора.
Люди, загляньте
В моє вікно!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Любов забашта біографія для дітей.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Моє вікно