Юрій Андрухович – Колискова першого дня



В кімнаті з вікнами на весну
Цвітіння вечорове в’яне.
Я у теплі твоєму скресну,
Зерно, просвітлене і тьмяне,
Найзолотіша із піщинок!

Я над тобою. Твій спочинок –
Немов рівнина… Ось ти спиш,
І ми удвох в оселі тиш.
Не сколихну тебе, мій сину.

Ця сутінь кольору ожин.
Тобі з густих і частих жил
Вигойдую галузку синю.

І так чатую, дерев’яне
Своє крило відклавши вбік.
До тебе плинуть версти рік,
Ідуть ліси, мов каравани…

(І вчасні проліски зійшли
З підвалин снігу та золи… )

А ми укриті, мов корою.
Повиті присмерком повіки.
Як ти шумів моєю кров’ю!
Ти народив мене навіки,
Мій сину,

Смерте і надіє!

Мій березневий, на вустах

Твоїх –

Мій подих. Ти ще трохи птах.
Впізнай мене, коли стемніє.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір опис перші весняні квіти.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Колискова першого дня