Микита Годованець – Кручений Панич і Лозина


КРУЧЕНИЙ ПАНИЧ І ЛОЗИНА

Під сяйвом місячним в чудовім квітнику

Панич розмову вів палку,

П’янку,

Мов чарівне вино:

– Давно, Лозинонько, давно

У мене серце сохне-в’яне.

Терпіти далі сил не стане:

Я з давніх літ

Тебе люблю над цілий світ,

А ти… Взаємності не бачу.

О-ох! –

І сльози полились гарячі,

Великі, як горох.

А сам, хитрун, все ближче підступає

І вусиком за стан Лозиноньку хапає,

Сам ніжно-ніжно так зітха:

– Лозинонько! Благаю: покохай!

Молю уклінно: прихилися!

До серця щиро притулися!

Хай вічне щастя неземне

Засвітить нам, як сонце весняне!-

Лозини серце – віск м’який.

Слова палкі – приваблива отрута.

Весна, мов дивний чарівник який,

Уміє накладать на ніжне серце пута;

Звінчали нашу пару солов’ї,

Зозуля накувала безліч літ,

Гриміли співами зеленії гаї,

А квіти слали запашний привіт.

Щасливим усміхається весь світ,

І сонце молодість віта…

А в Панича – своя мета:

Ухопився

За Лозину

В добру пору,

Без упину

Вгору-вгору

Він повивсь,

На Лозину

Й не дививсь…

* * *

Такий Панич, брудну ховаючи мету,

Стоїть за вірність,

За любов,

За красоту,

Мов соловей, слова солодкі свище,

Аж поки міцно пустить коренище,-

Тоді він топче почуття святі,

Лише б підлізти вище

Хоч

на один щабель в житті.

“Кручений Панич і Лозина”. Написана 1923 року і мала назву “Хміль і Лозина”. Вперше увійшла до збірки “Парася на парастасі” (1929). В переробленому вигляді ця байка включена до збірок 1957, 1958, 1960 і 1963 рр. Подається за останньою книгою.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір твоє здоров'я в твоїх руках.
Ви зараз читаєте: Микита Годованець – Кручений Панич і Лозина