Юрій Андрухович – Ярослав Гарсіа Лорка

Ти прогнав пегасика, мов пасинка,
Най собі летить конячка панська!
Сніг упав, як піна з вогнегасника.
Вірш запах, як пасіка чи паска,

Був як темна грамота із титлою
Чи земля під сніговим накрапом.
Він тобі зійшов стовпом зі світла
І повив тебе, як чистий прапор,-

Не словесний порох, не абищиця,
Маєш нині світла понад міру,
Може, так ніколи й не напишеться
Актуальний вірш на захист миру?..

Все на світі – колія й баталія.
Хтось про тебе скаже: мій предтеча.
Та й кружляє однострунна талія –
Ти б її спинив, бо кровотеча.

Та й слова, намовчані і зіткані
Із безсоння, шкарубкі й первинні.
Та й шукаєш правду під позлітками,
Гостру, наче куля в серцевині.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Шанобливе ставлення до природи у повісті стельмаха.
Ви зараз читаєте: Юрій Андрухович – Ярослав Гарсіа Лорка