Павло Мовчан – Одміни



Сніг згинув так, як і прийшов –
Ніхто за ним не біг, не плакав.
Одна осталася ознака:
Блакить збігала з підошов.
Його топтали цілу ніч
Червоні коні басовито,
Його ганяли по струні
Позмінно скрипалі сердиті.
І згинув сніг. Блакитний шлях
Аж за село котивсь поволі;
І синій цукор на столах
Зернивсь в солянках замість солі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Аналіз поезії поетичне мистецтво.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Одміни