Павло Мовчан – Одміни

Сніг згинув так, як і прийшов –
Ніхто за ним не біг, не плакав.
Одна осталася ознака:
Блакить збігала з підошов.
Його топтали цілу ніч
Червоні коні басовито,
Його ганяли по струні
Позмінно скрипалі сердиті.
І згинув сніг. Блакитний шлях
Аж за село котивсь поволі;
І синій цукор на столах
Зернивсь в солянках замість солі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Аналіз поезії поетичне мистецтво.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Одміни
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.