Павло Мовчан – Жовтень

Зрадив паву пісок ворушкий:
Буде пух в набивні подушки;
Буде сон, мов каблучка з руки, –
Коти-коть, золоті голівки…

В мене люба – на лівій руці,
Ходить ніч біля віч по щоці…
Перемовч, не злякай бубонці,
Що лежать та й на правій руці.

Розколовся горіх, як горіх:
Де ж ті зерня незгірклих утіх?
Пересохли порожні вуста –
Та й велика ж на двох самота…

Підмостився під зжовклий листок,
Розв’яжи свій дрібний кулачок:
Хай летить біле пір’я від нас –
На студеність його
Прийде час,
Прийде час…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Фактические вопросы о маше мироновой.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Жовтень