Микола Руденко – Під осокором

З лісів мордовських знову, як на горе, Туман повзе – підсинена мара. Ти вже забрунькувався, осокоре? Воно й не дивно, братчику. Пора. Ти змалку радості отут не бачив. Бо сталось так – хотів чи

Вірш прозою, або Поезія в прозі

Вірш прозою, або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть

Ти так рідко мовчиш

Ти так рідко мовчиш і рахуєш між нами міста. Та й тобі все одно: ти ж бо звик. І це безкомпромісно. Може, я трохи інша або таки зовсім не та. Все ж без тебе,

Тарас Шевченко – Псалми давидові

1 Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. А в законі господньому Серце його й воля Навчається; і стане він – Як на

Степан Руданський – Чуприна

Питалися козака: “Що то за причина, Що в вас гола голова, А зверху чуприна?” “А причина то така: Як на війні згину – Мене ангел понесе В небо за чуприну”. Питаються мужика: “Що то

Микола Вінграновський – Я думаю, як і чиню

Я думаю, як і чиню, Але скажи, хіба це горе, Якщо це горе неогорне В своїй сльозі я розчиню? Мій труд – не горе, не приречність. Він шлях і щастя і біди. Впадуть на

Павло Мовчан – Вишивки

І скопала грядочку Завбільшки із латочку. Посадила квіточку – Червоненьку цяточку. Рости, рости, квіточко, Під вікном все літечко. Квітонька не виросла – До коріння вигасла. Так і моя долечка… Як в соломі голочка. Квітко

Леся Українка – “Завжди терновий вінець… “

Завжди терновий вінець Буде кращий, ніж царська корона. Завжди величніша путь На Голгофу, ніж хід тріумфальний. Так одвіку було Й так воно буде довіку, Поки житимуть люди І поки ростимуть терни. Але стане вінцем

Іван Андрусяк – Мазепа

Насті Гречанівській Беладонна – мумія на двох Степ укрив і степ не переоре Бог укрив – хай покорує бог Піднебіння що на жінку хворе Витисне короткий ніби сік Голос череватого паперу Розкидає дзвони по

Бий, бий, барабане! – Вітмен Волт

Бий! бий, барабане! – сурми, сурмо, сурми! У вікна – в двері-ввірвись невідпорною силою,- В церкву – розметай урочисту відправу, В школу – годі нидіти школяреві, Не проминай нареченого – не час йому тішитися