Павло Мовчан – “Посланче осені, день многодарний… “

Посланче осені, день многодарний,
З просині дивишся поглядом карим:
В річці глибокій світиться свічка,
В нурти відкривши браму відвічну.
Там у глибинах нижу кілечка –
Голка вогненна у безконеччя;
Там ледве й видко золота злитки…
Стиснувши міцно голосу нитку,
Глибше пронурюй скло захололе,
Входь і пронизуй коло за колом.
Ввійдеш в початки, в крапку джерельну,
Вип’єш на згадку мить несмертельну.
Зглибивши витоки власного чину,
Будеш вважати за вічність цю днину.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Посланче осені, день многодарний… “