Павло Мовчан – Марії Примаченко

Виростає кричма слово,
Наче півень на тину,
І лякає лунко знову
Гомінку самотину.
Перекинься карим зглядом
Через хмизяні дими,
Весняну веселість саду
В розкіш літа заломи.
А летючій низько птиці,
Що згорає на льоту,
Намалюй співку криницю,
Щоб стлумила жаготу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Василь стефаник біографія скорочено.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Марії Примаченко
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.