Павло Мовчан – Про ніч

Страхи та химороди ночі
Над головою туп-тупочуть…
Чого ж вони від мене хочуть?
Коли я сам сиджу, як страх:
Сніг замість пташок у руках
І благувато все хихочу…
На всю стіну у мене втіха:
Ходи, малюй обличчя віхол
Або ставай на повен зріст
І сам себе приймай, ти гість.
Пташок пусти, налий в пластмасу
Води важкої… або гасу
І все, що думав, – спопели,
А на тім місці знайдеш з часом
Маленьку грудочку смоли.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Про ніч