Сергiй Червонозорянський – Зачем любить

Зачем любить… Терзаться чувством… Блесни презрением Искусством, к порыву страсти Равнодушным быть И сможешь, с легкостью Убить, зародыш искренней надежды А ликование невежды С лихвой, тебя вознаградит

Таня Бенещук – Колишньому чоловіку… (Ч. І. А.)

Ти розбив моє серце і мрії, Наче вітер об камінь хвилю морську. Розіп’яв без жалю щиру душу й надію… Ще насміливсь спитати чи тебе я люблю?! Ти ж кохання без краплі поваги, То під

Іван Багряний – Колискова

Маленькому АНдРІЄВІ КИТАСТОМУ присвячую. А… А… А-а-а! А-а… А… А… Ходить місяць і зоря Через гори і моря, – Це ж до нашої дитини Ходять гості з України: Ясен місяць і зоря Через гори

Юрій Андрухович – Скоро свято: вся столиця російська

Скоро свято: вся столиця російська Закипіла так, мов повстали гнані І голодні. Я нагадую псиська, Що натрапив на слід цитрин, бананів, І, спрямований чітко, як у безмежність, Я собі здаюся майже трамваєм. Нам, їй-Богу,

Борис Грінченко – Приходить час

Приходить час, приходить час,- Сказати кожен мусить з нас, Чи він народу вірний син, Чи тільки раб похилий він, Чи раб похилий, чи боєць – Хай кожен скаже навпростець! І де він стане: чи

Ты знаешь?

Ты знаешь, у меня не все так хорошо, как видишь ты на фоточках Вконтакте, Ты знаешь, мне здесь очень нелегко, ждать от тебя какого то бы лайка. Ах, да, простите рыцарь мой велик, Я

Дмитро Павличко – “Пахне хлібом трава… “

Пахне хлібом трава, Що купала мене з дитяти, Пахнуть хлібом слова, Що мене їх навчила мати. Пахне хлібом терпка Пісня батькової стодоли, Пахне хлібом рука, Що водила мене до школи. Пахнуть хлібом гаї, Де

Леся Українка – “За правду, браття, єднаймось щиро… “

За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях, Єдину, браття, всі маєм віру, Єдине серце у грудях. Нема в нас, браття, ні зради лихої, Ні кривди ми не боїмось, Знамена держімо правди святої,

Микола Руденко – Біла сторінка

Біла сторінка – віконце в душу, Через яке заглядає небо. Що я сьогодні повідати мушу, Щоб не втрачати право на тебе? Де відшукаю, де роздобуду Слово, що ходить пружно і дзвінко? Грішні і праведні

Василь Стус – Чого ти ждеш?

Чого ти ждеш? Скажи – чого ти ждеш? Кого ти виглядаєш з-перед світу? Кого ти сподіваєшся зустріти, А най і стрінеш – віри не доймеш? Тамтого світу закуток глухий, А в ньому жінка, здумана